середа, 6 травня 2020 р.

07.05.2020 Християнська етика 8 клас


Завдання: в робочому зошиті записати число, місяць, рік, тему урока, ключовий вірш, слова в словник, прочитати текст та виконати завдання . Завдання виконати, сфотографувати  і надіслати на електрону адресу  Liliya0809@ukr.net,  Viber (0999603927).
Дата: 07.05.2020
Тема: Ісус Христос – учитель та виконавець Заповіді любові.
Завдання:
І. Записати ключовий вірш: «Учень не більший за учителя, але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його» (Лк. 6:40).
ІІ. Записати слова в словник:
 Ближній — людина, якій маємо допомагати і яку маємо любити.
Віра — беззастережне сприйняття істин і норм.
Ворог — людина, яка неприязно ставиться до іншої, бажаючи їй зла. Воскресіння — повернення до життя після фізичної смерті.
Довіра — можливість покластися на когось у важливій справі чи думках; пер­ший крок до віри.
Зцілення — фізичне оздоровлення; визволення духа з пут сатани.
Любов — Божа Чеснота, яка виражається у прославленні Господа, прийнятті світу і ближніх такими, якими вони є, та переповненні бажанням зробити їх кра­щими.
Смерть — кінець життя біологічного організму.
ІІІ. Опрацювати  матеріал до уроку, виконати завдання
1. ЧОМУ ЛЮБОВ НЕМОЖЛИВА БЕЗ ВІРИ І ДОВІРИ?
Поради старшого
Наше життя важко уявити собі без учителів. Одні з них вражають нас майже енциклопедичними знаннями, інші — умінням із гідністю вийти з будь-якої ситу­ації, треті — здатністю просто й дохідливо пояснити. Та найохочіше поспішаємо на уроки до тих, хто вміє зігріти спілкування любов'ю. Любов'ю до власного предмета, до своєї вчительської професії, а головне — до тих, кого навчає, у кого вкладає частинку своєї душі.
Такі педагоги мають ідеальний взірець — Учителя всього людства, Господа Бога нашого Ісуса Христа. Він володіє усіма тими якостями, про які згадано вище: знає абсолютно все і про кожного, встигає усюди, бо всюди присутній, доступний кожному, потішить і порадить, терпляче ставиться до тих, хто заблудився в тене­тах незнання Істини і гріха, а головне любить кожного — незалежно від того, чи пізнала Бога, чи вірна Йому а чи поки що зневажає і гордує.
Христос — такий Учитель, Який навчає не тільки Словом, але й дією, власним прикладом, з довірою до людини, з вірою у наші духовні сили.
Якось Ісус вирушив у подорож морем разом зі своїми учнями. Коли знялася буря, перелякані апостоли з жахом виявили, що Христос заснув. Розбудивши Його, з докором сказали: «Учителю, Тобі байдуже, що гинемо?» Ісус відповів коротко, але не учням, а морю: «Замовкни, ущухни!» Він зробив це з любові до них, а з ін­шого боку, показав, як важливо довіряти Люблячому Господу, вірити в те, що Він обов'язково допоможе спастися.
Якось у натовпі, що оточував Христа, з'явилася жінка, яка невиліковно хворіла на кровотечу упродовж дванадцяти років. Почувши, що Христос чинить дивні діла, вона вирішила, що, як тільки доторкнеться до Його одягу, стане здоровою. Коли вона зробила це, Ісус відразу відчув її дотик. «Хто торкнувся до Мене?» — запитав Він. «Тож усі тиснуться довкола Тебе», — з ноткою докору на адресу жінки відповів апостол Петро. Але Господь відразу зробив так, що хвороба назавжди відпустила жінку, тому що дуже великою була її довіра до Спасителя.
Як часто через дріб'язкові труднощі ми втрачаємо цю довіру. Через нещасливе кохання хочеться звести рахунки з життям, замість того, щоб зібратися, з молити «Отче наш...» і зрозуміти, яке красиве і щасливе майбутнє очікує нас. Нетерпляче реагуємо на те, що не виходить домашня задача чи не вдається налаштувати улюблений пізнавальний телеканал: «Ну, то якась кара Божа!» — замість того, щоб сконцентрувати інтелектуальні чи фізичні зусилля, повірити в Боже Благо­словення.
Якщо робимо справу з любов'ю до Господа і ближнього, вірою та довірою до них, у нас не тільки усе вийде, а й отримаємо велике духовне задоволення і творчу радість, яку відчуває і Сам Бог: «І побачив, що добре воно!»
Повчальне оповідання
    В одній місцевості була велика посуха. Віруючі люди одного села зібралися до Церкви помолитися за дощ, бо ж нічого не росло, все висихало, не було води. Поміж зібраними людьми знайшлась одна дівчинка з парасолькою. Хтось здивовано за­питав її, навіщо вона для неї. «Я думала, що ми прийшли просити Бога, щоб послав нам дощ! — відказала дівчинка. — Тому й вирішила принести парасольку». Ще до того, як завершилася Служба Божа, розпочався дощ. З усіх віруючих тільки одна дівчинка повернулася додому сухою. Тільки вона сподівалася з довірою відповіді від Бога, любові від Нього — і Господь виправдав її віру. (За Леонідом Якобчуком.)
Поміркуй і дай відповідь на питання
    Чи легко було жінці здійснити свою непросту мрію доторкнутися до одягу Ісуса?
     Чому Христос оздоровив її?
     Чого навчає нас Біблійна історія про приборкання бурі Сином Божим?
     Чому раз по раз у наших думках і серці виникає розчарування?
     Як його подолати?
     У чому прикладом для однолітків та дорослих може виступати дівчинка з повчального оповідання?
     У народі існує повір'я: коли щось загубилося, слід помолитися до святого Антонія — і річ обов'язково знайдеться. Як ставишся до такої поради?
2. ЯК ГОСПОДЬ ВІДПОВІДАЄ ЛЮДИНІ НА ЇЇ ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО?
     Ісус Христос навчав у Нагірній проповіді: «Не кожен, хто каже до Мене: «Госпо­ди, Господи!» увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Мт. 7:21). Бо для любові мало тільки віри і побожності, потрібно чинити ще ті добрі справи, яких Господь чекає від нас задля ближнього.
      Ця Наука дуже суттєво відрізнялася від того, чого навчали єврейський народ упродовж багатьох років його духовні наставники — фарисеї, тому слова і дії Ісуса часто викликали подив, а інколи і докори з натовпу. Одного разу у храмі Христос побачив сухорукого чоловіка. Одна його рука зовсім не рухалася. Звісно ж, голо­вним бажанням і хворого, і Сина Божого, і людей, що їх оточували, було повернути бідному каліці здоров'я. Та за Ісусом пильно стежили фарисеї, які тільки й шукали нагоди упіймати Христа на порушенні іудейських законів та заарештувати Його. Вони запитали: «Чи можна зціляти в суботу?» Адже, за тодішніми звичаями, як ми вже знаємо, у Божий день не можна було нічого робити. Та Ісус оздоровив сухорукого, тим самим показавши, що для добрих діл у Бога немає вихідних і не може їх бути й у людини.
    Така Наука є важливою порадою для нас, людей. Погодьмося, наскільки легше стає нам на душі, коли помиримося з батьками чи найближчими друзями, яку мимовільну радість відчуваємо, коли однокласник завдяки нашим попереднім заняттям із ним опановує складну вправу на уроках фізичної культури, а літня жінка дякує за те, що посипали слизьку доріжку сіллю чи піском. Можливо, у нас немає ще ні знань, ні хисту, щоб оздоровити людину від такої важкої хвороби, яку мав сухорукий. Зате можемо потішити добрим словом, підняти настрій щирим прагненням допомогти, степлити усмішкою.
Повчальне оповідання
     Під час літнього таборування двоє братів зібралися іти в гори пішки. Молодший із них Славко почувався не дуже добре. Болів шлунок. Але йому дуже хотілося побачити гори зблизька. «На свіжому повітрі стане краще», — заспокоював себе Славко. Але сподіване полегшення не приходило. Навпаки, хлопцеві ставало ще тяжче. Повертатися також було вже запізно. Тоді хлопчина зупинився, щоб  передихнути. «Господи, — промовив він подумки, — я слабну і не зможу по­вернутися додому. Я не хотів би стати перешкодою для брата у його відпочинку. Допоможи мені, Господи. Амінь». Славків брат обернувся і привітно сказав: «Ти правильно вирішив. Пора зробити привал. Заодно й перекусимо!» Споживаючи дорожні харчі, хлопчик зрозумів, що шлунковий біль остаточно відпустив його. (За Леонідом Якобчуком.)
Поміркуй і дай відповідь на питання
     Як ставишся до докорів фарисеїв на адресу Сина Божого?
     Чим молитва-прохання Славка у горах суттєво відрізняється від тієї тради­ційної, яку нам у такій ситуації хотілося промовити?
     Як ти відчуваєш любов Христа за вчинені добрі справи?
Перевір себе
     Самостійно прочитай Біблійну історію про зцілення Ісусом Христом хворих на проказу. Чим, на твою думку, прокаженим довелося здалеку благати Спасителя про допомогу? Що засмутило Ісуса в тому факті, що лише один із прокажених повернувся, щоб подякувати Христові за зцілення?
     Як ти розумієш слова зі Святого Письма: «І молитва віри оздоровить не­дужого, і Господь його підійме» (Як. 5:15).

Немає коментарів:

Дописати коментар