14.05.2020 Християнська етика 8 клас

Завдання: в робочому зошиті записати число, місяць, рік, тему урока, ключовий вірш, слова в словник, прочитати текст та виконати завдання . Завдання виконати, сфотографувати  і надіслати на електрону адресу  Liliya0809@ukr.net   або  Viber (0999603927)

Дата: 14.05.2020

Тема: Ісус Христос – учитель та виконавець Заповіді любові (продовження).

Завдання:

І. Опрацювати матеріал, дати відповіді на запитання ( письмово)

1. ЯК ПОЛЮБИТИ ВОРОГІВ?

  Син Божий любить і вірних, і невдячних, і сповнених шанобою учнів, і кривдни­ків. Коли Іуда задумав зрадити Учителя, Ісус не зупинив його, хоч і знав про цей задум, сказавши: «Що ти робиш — роби швидше» (їв. 13:27). Він не чинив опору фарисеєвим слугам, які прийшли заарештувати Його, навпаки, коли апостол Петро відтяв праве вухо одному з них, доторкнувся до того місця й оздоровив. Коли ж кривдники Ісусові насміхалися і знущалися над Ним під час суду та Його шляху на Голгофу, Він тільки промовив: «Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!» (Лк. 23:34). Тільки одного разу Ісус діяв щодо кривдників дуже рішуче — тоді, коли виганяв крамарів із храму. Але того разу Він дбав не про власну безпеку й добробут, а про честь Церкви і Свого Небесного Отця.

Для Ісуса не ворогами, а ближніми були прокажений самарянин і блудниця, яку натовп вимагав закидати камінням. На таку ж прощаючу любов сподівається Син Божий і від своїх учнів, і від усіх людей. Коли апостол Петро рубонув вухо фарисеєвому слузі, Ісус зупинив його: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, — від меча і загинуть» (Мт. 26:52).

У Нагірній проповіді Христос навчає: «А коли любите тих, — хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить... Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагорода  

великою буде, і синами Всевишнього станете ви, — добрий бо він до невдячних і злих! Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!» (Лк. 6:32-36).

Погодьмося, як часто нам хочеться зробити якраз навпаки. Як закипає в нашому серці образа на кривдника і які найрізноманітніші варіанти помсти вибудовують наші думки! Яку відповідь на лайку товариша ми знаходимо ще крутіші й непри­ємніші слова! З якою насолодою організовуємо «розбірку», щоб покарати того, що скривдив нас або наших друзів! Як уважно прислухаємося до порад старших «давати здачу» тим, хто нас ображає!

Такою поведінкою ми не тільки кривдимо ближнього й ображаємо Господа, не слухаючи Його Науки. Ми принижуємо й ображаємо самих себе, уподібнюючись до нижчих істот, які саме неосмисленою силою з'ясовують стосунки між собою, зводячи нанівець високе призначення людини втілювати на землі розумний за­дум Всевишнього.

Поміркуй і дай відповідь на питання( письмово)

•     Чому вороги також є нашими ближніми?

•     Що потрібно для того, щоб навчитися любити ворогів?

2. ЯК ЛЮБОВ ПЕРЕМАГАЄ СМЕРТЬ?

Біблійна історія

Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти. А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла. Тоді сестри послали до Нього, говорячи: «Ось нездужає, Господи, той, що любиш його!» Як почув же Ісус, то промовив: «Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею»... Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі... Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його... І Марта сказала Ісусові: «Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат. Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!» Промовляє до неї Ісус: «Воскресне твій брат!» Відказує Марта Йому: «Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне». Промовив до неї Ісус: «Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, — хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?» Вона каже Йому: «Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ»... Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав. Промовляє Ісус: «Відваліть цього каменя!»... І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: «Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене». І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: «Лазарю, — вийди сюди!» І вийшов померлий, по руках і ногахобв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою. Ісус каже до них: «Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив». І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували (їв. 11:1-45).

Поради старшого

З любові до людей Син Божий не тільки зціляв їх від невиліковних хвороб, але й воскрешав після смерті. Крім Лазаря, Він воскресив дочку Яїра та сина на-їнської вдови. Ці епізоди Святої Історії яскраво засвідчують нам, що Господь Бог Ісус Христос має владу не лише над життям, але й над смертю. І в цій владі утвер­джує Його Любов. Саме з Любові, зі співчуття до померлого, а ще більше до його сестер, які безутішно тужили, Ісус воскресив Лазаря. З великої Любові до людей Ісус відважно пішов на ще більшу жертву — Він був розіп'ятий на хресті. Але та ж Любов спонукала Його воскреснути, аби дарувати людям найдорожче — віру, надію, спасіння.

   Промовляючи молитву «Символ Віри», ми щоразу повторюємо слова: «Очікую воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь». Ми не можемо власною волею перемогти смерть, але, повіривши в Господа, завжди будучи з ним, маємо нагоду і після смерті жити щасливим Вічним життям.

Часто ми відчуваємо страх перед смертю, боячись назавжди покинути цей світ і відійти в небуття. Та повинні відчувати зовсім інше — відповідальність перед смертю за своє життя: чи провели його праведно, чи блукали манівцями, чи мали в серці віру, надію, любов до Бога та ближніх, чи втішалися безвір'ям, стражда­ли безнадією та плекали в своєму серці ненависть і помсту. Якщо жили згідно з Божими Заповідями і Чеснотами, то Справедливий Господній Суд подарує нам воскресіння для незмірно кращого життя, ніж було у нас на землі.

Повчальний вірш

Схиляємося до ран Твоїх, Христе, до вічно свіжих, чоловічий Боже, На Плащаниці, кров Твоя цвіте, щоб з неї ввись зросло цвітіння гоже. До серця горнем всі твої жалі, і голод твій, і щем, страшніший спраги, Цілуємо всі рани на землі з Освенцімів, Чорнобилів, Гулагів... Бо ж Ти, Святий, у полум'ї гориш, за всіх терпиш, за правду і свободу, Щороку Ти страждаєш і стаєш Воскреслий з мертвих для життя народів, Щоб ми могли з всіма ділити хліб, мов браття, жити та хвалити Бога — І світлом б'є з висот, мов смолоскип, Твоя, Христе, над смертю перемога!

Роман Дурбаи

Поміркуй і дай відповідь на питання

•     Що в історії про воскресіння Лазаря показує велику любов Господа до людини?

•     Які почуття викликає в тебе ця Біблійна розповідь?

•     Яке враження справило воскресіння Лазаря на свідків цієї події?

•     Коли відбудеться воскресіння мертвих?

•     Чому завжди мусимо бути готові до смерті і Божого Суду?

•     Як Любов'ю Господь переміг власну смерть?

•     Як Роман Дурбак показує історичну роль жертви Ісуса Христа, її повчальне значення для всього людства?

Запам'ятай!

Ісус Христос — взірець для наслідування кожним із нас.

ІІ. Виконати завдання етичного  практикума  «Як наслідувати Христа у Любові?»

1.  Однокласниця обмовила тебе перед учителькою, яка у зв'язку з цим викликала батьків до школи з проханням розібратися в ситуації та вжити заходів. Як після цього ти ставитимешся до однокласниці та вчительки?

2.  Подруга повернулася до школи після похорону батьків, які загинули в автокатастрофі. Які слова потіхи і розради знайдеш для неї?

3.  Кожного разу, щойно ти приходиш додому, маленький братик кида­ється до тебе на коліна і не сходить з них по кілька годин. Звісно ж, це дратує, бо відволікає від підготовки уроків та інших важливих занять. Як чинитимеш?