Християнська етика 10 клас
Завдання:
в робочий
зошит записати число, домашня робота,
тему уроку, прочитай зміст теми, виконай
завдання. Завдання виконати,
сфотографувати і надіслати на електрону
адресу Liliya0809@ukr.net.
Дата:
02.04.2020
Тема: Проблеми та загрози сучасної сім’ї
Ключовий
вірш: « Нехай буде в
усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників судитиме Бог...» ( Євр. 13 : 4).
І . Дати
відповіді на запитання:
— Яка Божа
чеснота є основою подружнього та суспільного життя?
— Які знаєте
проблеми подружнього життя ?
— Які
причини виникнення цих проблем?
ІІ. Лекція ( прочитати лекцію, записати опорний конспект)
Сім’я, особливо зараз, в умовах
кризи стає ледь не єдиною ланкою, котра здатна виконувати функцію
“психологічного сховища”, надаючи етикопсихологічну підтримку людині, акумулює
й захищає сімейні цінності, формує суспільну й національну самосвідомість людини.
Водночас ми мусимо визнати, що сучасна сім’я не завжди виступає гарантом не
тільки підтримки своїх домочадців, а й навпаки, стає небезпечним місцем для
здоров’я і навіть життя. З-поміж
деформацій шлюбно-сімейних процесів передусім є:
- зростання напруженості у
формуванні матеріальної бази сімей як передумови для народження і належного виховання дітей;
- поширення асоціальних проявів у життєдіяльності сімей, що провокує
розлучення та знижує їх виховний
потенціал;
- різке зниження показників шлюбності та підвищення розлученості і
овдовіння; - поширення офіційно не оформлених статевих стосунків та
шлюбно-сімейних відносин, так званих концесуальних шлюбів, тобто шлюбів на віру, без реєстрації;
- стереотип українських сімей щодо
розподілу сімейних обов’язків;
- збільшення кількості дистанційних
сімей, тобто таких, у яких члени сім’ї тривалий час проживають окремо.
Сьогодні ми більш детальніше
розглянемо проблему дистанційних сімей, тобто проблему заробітчанству.
Одним з принципів функціонування сім’ї є
економічний принцип – він полягає у забезпеченні родини матеріальними засадами
її існування та організацією домашньої
праці та споживання.
За приблизними даними, в останні
десятиліття понад 200 мільйонів людей різних держав переїхали в іншу країну за
пошуком кращої долі. І, хоча багато хто покинув рідні краї через війни,
стихійні лиха або переслідування, більшість зробила це з економічних причин.
Як написав економіст Джон
Гелбрейт, «міграція — це найдавніший спосіб втекти від бідності».
На сьогодні в Україні складна
економічна ситуація, підвищилися вартість комунальних послуг, ціни на продукти
харчування, немає постійного працевлаштування і гідних зарплат для проживання.
Багато людей не живуть, а існують. І щоб покращити своє життя, життя своїм
дітям, вони виїжджають за кордон.
Згідно з результатами
загальнонаціонального соціологічного моніторингу, що забезпечується Інститутом
соціології НАН України в межах проекту «Україна на порозі ХХІ століття», досвід
тимчасової трудової міграції за кордон набули 10,2% українських сімей. Оскільки в
країні нараховується приблизно 15 млн. сімей, це означає, що з метою заробітку
за кордон виїжджали, принаймні, 1,5 млн. осіб. Вперше в історії України люди
їдуть на роботу за кордон, залишаючи родини вдома.
Нажаль, це несе із собою три
найбільші небезпеки:
1.
перетворення мігрантів на
засіб отримання грошей;
2.
виховання дітей без прикладу
батька, матері, або й обох батьків;
3.
небезпека закордонного
життя. (слайд)
Досліджуючи першу небезпеку, ми стикаємося з найбільш популярною фразою, яка характеризує її якнайповніше:
1) « Мама –
банкомат»
Наведемо один приклад із життя
дитини, мама якого на заробітках:
«Коли одного
11- річного учня львівської школи попросили намалювати портрет батьків, він
намалював маму у вигляді доларової купюри. Хлопчика виховували бабуся з
дідусем, тому що його батьки вже кілька років працювали за кордоном. Мама
виїхала, коли він ще не ходив до школи. Він добре вчився, не мав проблем з
поведінкою, був гарно забезпечений і, завдяки бабусі й дідусеві, відвідував
різні гуртки. Але на питання, хто для нього мама, він сказав: «Хто така мама?
Мама – це та, хто присилає нам гроші»».
— Жодній
мамі не сподобалась би така відповідь її дитини. Вона б хотіла почути про те,
як син чи донька її любить, але не за вислані гроші, а просто так.
Треба пам’ятати, що любов, почуття захищеності
й тісні сімейні узи — те, чого ми найбільше потребуємо,— не купиш за гроші.
Прикро, коли прагнення грошей приглушує любов у подружжі та «природну любов»
батьків до дітей. Окрім матеріальних потреб, ми маємо також духовні.
— Поки батьки трудяться на
будовах або доглядають стареньких, діти в Україні звикають до легкого хліба.
Але втрачають материнську любов та батьківську опіку. І так минають роки…
Маленьке, дошкільного віку дитя вже при житті обох батьків є фактично сиротою
або напівсиротою. Старшокласники і студенти, яким потрібна порада, настанова
батьків, не мають змоги її отримати.
2) «Сироти при
живих батьках або заочне виховання»
Ось такими словами можна
охарактеризувати дітей, батьки яких на заробітках за кордоном. Тема соціального сирітства особливо болюча.
Батьків ніхто не замінить. Залишають дітей на бабусь-дідусів, братів-сестер і
навіть на сусідів та подруг.
Такі діти втрачають родинний
зв’язок із батьками. Вони рано дорослішають. Позбавлені батьківського контролю,
розбещені закордонними грошима – замість шкільної парти обирають алкоголь та
вулицю. Вони особливо схильні потрапляти під вплив оточення. Коли батьків немає,
а з бабусею і дідусем знайти спільну мову важко, тоді вони весь час проводять
на вулиці, яка і формує їхній світогляд.
— Такі
неповнолітні перестають цінувати родинні зв’язки та не збудують в майбутньому
міцної родини.
Ніхто точно не знає, скільки
українських дітей ростуть без батьківської опіки через трудову еміграцію.
Історій про дітей, батьки яких далеко
від них.
1. «Замість
маминого поцілунку зранку — пісня з мобільного. Так починається дві тисячі сто
дев’яносто перший день без мами.»
2. «Мамо, мамо…
Нам потрібні гроші… Але ж не такою ціною! Хоч жили ми бідно, але найбільшим
багатством для мене була твоя осяяна сонцем усмішка.»
3. «Автобус
похитнувся і поїхав. Полетів білим лебедем — і враз став чорним злим круком:
він повіз від мене маму…»
4. «Не люблю
зиму, хоч колись любив. Саме в цю пору поїхала наша мама в далеку Італію».
Батькі їдуть шукати кращої долі, залишаючи своїх
дітей. До цього
спонукає економічна ситуація в країні, безробіття, війна, а також, не менш
важливий факту: 3) насильство
та проблеми в сім’ї.
Шлюб, який з’єднав двоє людей,
розпадається через моральне чи фізичне насилля. Обіцянку любити один одного
подружжя порушує.
Чоловік і жінка у шлюбі
стають однією плоттю. Новий Заповіт добавляє зауваження щодо цієї «єдності»: «Тому-то немає вже двох, але одне тіло. Тож,
що Бог спарував, – людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:6). (слайд).
Слова у
Посланні до Ефесян є особливо сильними стосовно успішного біблійного
шлюбу: «Дружини, – коріться своїм
чоловікам, як Господеві, – бо чоловік – голова дружини, як і Христос – Голова
Церкви, Сам Спаситель тіла!» (Ефесянам 5:22-23). «Чоловіки, – любіть своїх
дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (5:25). «Чоловіки
повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою,
той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та
гріє його, як і Христос Церкву» (5:28-29). «Покине тому чоловік батька й матір,
і пристане до дружини своєї, – і будуть обоє вони одним тілом» (5:31).
Це не означає, що назавжди діти покидають свох
батьків. А тільки для того, щоб створити свою сім’ю, свою родину, продовжити
родовід.
Коли чоловік і дружина
застосовують ці принципи – вони створюють біблійний шлюб. Це збалансовані
стосунки, з Христом на чолі сімейної пари. Таким чином, біблійна ідея шлюбу
полягає у поєднанні двох осіб, яке відображає єдність Христа з Його Церквою.
Розруха, безробіття,
нестабільність, агресивне телебачення, преса, книжки, що роз’їдають, як іржа,
наші душі й державу, є непомірним тягарем для дітей, хай навіть часом і добре
влаштованим матеріально, але обікраденим у найголовнішому — любові найближчих:
батька чи матері.
Не менш важливим і небезпечним є той факт, чи захищені наші батьки закордоном.
В Україні міграційна політика ніколи не
була серед державних пріоритетів. Досі немає закону про зовнішню трудову
міграцію. Люди не обізнані зі своїми правами, не знають, що Україна уклала
угоди про захист своїх громадян, Декларацію про права людини тощо. Нажаль
буває так, що люди, які звикли жити і працювати у нормальних умовах, не бажають
повертатися в українську реальність: захмарні ціни, здирництво на кожному
кроці, хамське ставлення один до одного, закапарені міста і села. Хоч і наші
люди потрібні там, як дешева робоча сила, та повертаються не всі.
ІІІ. За допомогою інтернет –
ресурсів знайти інформацію про проблеми, які існують в сучасних сім’ях.( Інформацію оформити у вигляді повідомлення)
Немає коментарів:
Дописати коментар