Християнська етика
9 клас
Завдання : в зошиті записати число, домашня робота, тема уроку. Завдання виконати, сфотографувати і
надіслати на електрону адресу Liliya0809@ukr.net або Viber
(0999603927)
Дата:
08.04.2020
Тема:
Українські християнські традиції та
елементи сакрального мистецтва
(
продовження).
Завдання: робочий
зошит записати число, домашня робота, тема уроку.
І. Записати слова
в словник.
Ікона – зображення Самого Бога, Божої Матері, ангелів або святих, натхнене
Святим Духом.
Сакральне мистецтво – мистецтво на релігійні теми,
натхнене Святим Духом.
Символ – умовне позначення.
ІІ. Прочитати
текст, записати опорний конспект.
Сакра́льне
мисте́цтво —
мистецтво, тісно пов'язане з вірою в Бога,
релігійними обрядами, релігійним життям, символізмом божественної сили.
Сакральне
мистецтво в цілому є мистецтвом символічним. Головний чинник, який у ньому
домінував протягом всієї історії цього
мистецтва — це символічність. Вся ідеологія, культура, література,
літургія християнства та інших релігій — глибоко за своєю суттю
символічні, що складає винятково велику тему, якій присвячена численна наукова
література. Символ відіграє лише роль стимулятора для виникнення ідеї у
свідомості людини.
Сакральні символи
Ще в ІІІ ст. Климент Олександрійський, один зі Святих Отців церкви. радив
приховувати зображення під символами, такими на той час поширеними, як риба,
пальма, голуб, змія, дракон, і тим самим приховану ідею уберігати від зневаги
ворогами. Зображення християн в катакомбах переважно були символічно
шифрованими.
Що ж таке
символ? У Стародавній Греції був такий звичай: друзі, розлучаючись на довгі
роки, розламували навпіл якийсь предмет – σύμβολο – навощенну табличку з написом, глиняну статуетку, лампадку і таке інше, і
кожен отримував свою половинку. Зустрівшись після довгої розлуки,
вони або їхні нащадки впізнавали один одного, склавши дві половинки колись
цілої речі. Так само діяв і християнський символ: зовнішнє зображення було лише
половиною того прихованого, потаємного сенсу, який був зрозумілий лише
віруючим. Раціональне пояснення символу є неможливим, він не розшифровується
шляхом логічних роздумів. У християнському мистецтві символ міцно пов’язаний зі
Святим Письмом.
Ось символи,
які найбільш часто зустрічаються серед ранньохристиянської образотворчості.
РИБА. Це один з символів, що
зустрічається найчастіше, що означає Самого Христа. У найдавнішій частині
катакомб Калікста дослідники виявили чітке зображення риби, що несе на спині
кошик з хлібами і посудину з вином – символ Євхаристії, що означає самого
Христа, який приносить людям поживу спасіння і нове життя. В інших катакомбах і
на надгробних пам’ятниках зображення риби також часто зустрічається, у тому
числі і в поєднанні з іншими символами. Можна додати, що знак риби – це
зашифрований символ віри християн, їх віровизнання: грецьке слово «риба» –
Ίχθύς – являє собою абревіатуру початкових букв в наступній фразі: Ἰησοὺς
Χριστὸς Θεoὺ ῾Υιὸς Σωτήρ (Ісус Христос Божий Син Спаситель), а це і є те, у що
вірять християни, за що віддавали своє життя християнські мученики. До речі,
християни також символічно зображувалися у вигляді рибок. Один з ранніх
церковних письменників – Тертуліан – так писав: «Ми, маленькі рибки, слідом за
нашим Ісусом Христом у воді (благодаті) народжуємося і, лише перебуваючи в ній,
можемо бути неушкоджені».
АГНЕЦЬ. Ще один
символ Христа, відомий з часів Старого Завіту. Обряд іудейської Пасхи включав
заколення і приготування з гіркими травами пасхального ягняти (молодого
первородного ягняти без плями і без вади). Так було заповідано Самим Богом
євреям напередодні їхнього Виходу з єгипетського краю, краю неволі і смерті, а
потім наказ цей мав бути щорічною згадкою підчас святкування Пасхи, як спогаду
про Вихід. Згідно з переказами, один з двох агнців, принесених Аароном в
жертву, під час Виходу, був прикрашений терновим вінцем. Згодом пророки
називали Агнцем очікуваного Ізраїлем Месію. Поступово Агнець став символом
покути, смирення, лагідності і слухняності Христа. Пророкуючи про покутну
жертву Христа, Іоанн Хреститель біля Йордану вимовив, вказуючи на Ісуса: «Ось
Агнець Божий, що бере на Себе гріх світу» (Йоан 1,29). У ранньохристиянських
пам’ятниках, а потім в мозаїках перших християнських храмів можна
часто бачити зображення Христа у вигляді агнця. І хоча в VII столітті
Трулльський собор ухвалив «замість ветхого Агнця писати Христа в людському
образі», такі зображення в західнохристиянському мистецтві збереглися досі.
ГОЛУБ. Цей образ
також прийшов у християнське мистецтво зі Старого Завіту. У Книзі Буття
розповідається, як голубка принесла Ноєві зелену гілку і цим оповістила
закінчення потопу і те, що Божий гнів змінився на милість. З тих пір голуб з
оливковою гілкою в дзьобі став символом миру. У катакомбах також нерідко
зустрічається зображення голуба з гілкою – це символ нового життя, душі, що
пізнала Христа. У Святому Письмі неодноразово згадується голуб як символ
лагідності, чистоти, довіри. Ісус Христос заповів Своїм учням: «Будьте мудрі,
як змії, і прості, як голуби» (Мт 10, 16). У Новому Завіті голуб символізує
Святого Духа, тому в деяких зображеннях голуб уособлює собою Божу присутність і
Боже благословення.
ПАВИЧ. Зображення
цього птаха зустрічається найчастіше на надгробних пам’ятниках – плитах і
саркофагах, бо павич – символ безсмертя. За легендами, його тіло після смерті
не підлягає тлінню. Ставлення перших християн до смерті було світлим і
радісним, бо його освячувала віра у воскресіння Христа і впевненість, що
християни також воскреснуть разом з Ним.
ЛІЛЕЯ. Квітка, на яку вказав Ісус
Христос, кажучи про Царство Небесне: «Погляньте на польові лілеї, як зростають
вони, не працюють, ані не прядуть але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй
не вдягався отак, як одна з них »(Мт 6, 28-29). Біла лілея – це символ
невинності і чистоти, символ люблячої Бога душі. Про це написано в Пісні
Пісень. Згідно зі Святим Писанням, храм Соломона був прикрашений лілеями:
зодчий Хірам надав форму лілій капітелям величезних колон і зобразив їх на
стінах і склепіннях храму (1Цар 7,19). Існує переказ, що архангел Гавриїл в
день Благовіщення прийшов до Діви Марії з білою лілією, яка відтоді стала
символом Богородиці, її чистоти, невинності і відданості Богу. У перших
християн лілея уособлювала мучеників, які залишилися чисті і вірні Христу
незважаючи на жорстокі гоніння. Ось чому на гробницях мучеників ми бачимо
зображення лілій: наприклад, ліліями прибрана гробниця святої мучениці Цецилії.
З цією ж квіткою в Середньовіччі зображували святих, прославлених чистотою
свого життя: св. Йосипа, св. Йоанна Хрестителя, св. Франциска, св. Антонія, св.
Гертруду, св. Домініка та інших.
ПЕЛІКАН. Також образ, який прийшов з античних
легенд. За римським вченим-енциклопедистом і письменником Плінієм Старшим,
пелікан рятує своїх пташенят від смерті, годуючи їх власною кров’ю і плоттю.
Отже в III столітті образ пелікана входить в християнське мистецтво і стає
стійким символом Христа, який віддав Свою Плоть і Кров для порятунку
людей. До тогож зображення пелікана, що сидить на гнізді, покриваючи
крилами своїх пташенят, нагадувало перших християн слова Спасителя: «Єрусалиме,
Єрусалиме! .. Скільки разів Я хотів зібрати дітей твоїх, як та квочка збирає
під крила курчаток своїх …» (Мт 23,37 ).
ВИНОГРАДНА ЛОЗА. Євхаристійний символ, а також
символ вибраності. Виноградник у Святому Писанні є символом Обітованої Землі,
яку дав Бог своєму обраному народу як спадок, а тому виноградник – це і символ
самого народу Божого, Церкви. В останній бесіді з учнями Ісус Христос сказав:
«Я виноградина правдива, а Отець Мій – виноградар. Я виноградина, ви гілки. Хто
перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду »(Йо 15,1.5).
Виноградне вино на Таємній вечері стає Кров’ю Христа, яку Він віддає за життя
світу, на спокутування гріхів. Зображення виноградної лози або грон винограду
нерідко поєднувалося із зображенням пшениці або хлібів, які також є
євхаристійним символом.
ФЕНІКС – чарівний
птах, чий образ прийшов з древніх єгипетських міфів. Згідно з легендою,
переказаною Геродотом, він вмирає раз на п’ятсот років, спалюючи себе на жертовному
вогні, і кожен раз знову відроджується з попелу. Для християн цей міф
символізував воскресіння Ісуса Христа. Ранньохристиянський письменник
Лактанцій, що жив при імператорі Діоклетіані (III ст.), Написав поему «Птах
Фенікс», в якій порівнював цю птицю з Ісусом Христом, що витерпів розп’яття і
смерть, і воскрес із мертвих.
ЯКІР. З давньохристиянських часів – це
знак надії і порятунку. Збереглися печаті перших християн із зображенням якоря,
монограмою Христа і рибами. Зустрічаються зображення, на яких разом з якорем ми
бачимо велику рибу; так з’єднуються знаки Христа і спасіння, що Він приніс.
Зображення якоря зустрічається також на шлюбних кільцях християн, де через цей
знак показується християнська вірність подружжя і сенс таїнства шлюбу. У
християнській символіці нерідко з’єднується зображення хреста і якоря, коли
утворюється хрест з півмісяцем.
КОРАБЕЛЬ. Давній символ Церкви,
прообразом якого є старозавітний Ноїв Ковчег. У Новому Завіті також
зустрічається образ човна: наприклад, човен апостола Петра, в якому нерідко
доводилося Христу з учнями переплавлятися через Галілейське море. Із цього ж
човна Христос проповідував присутнім на березі людям. Образ човна Петрового –
це символ апостольської громади, яка згодом стала Церквою, великим
кораблем. Зображення корабля часто зустрічається на стінах катакомб.
Ранньохристиянські письменники і Отці Церкви часто порівнювали Церкву з
кораблем, що пливе по хвилях житейського моря, а Христа називали керманичем
цього корабля.
ДОБРИЙ
ПАСТИР. Так називали зображення Христа з овечкою на плечах. Зустрічається
воно і на стінах римських катакомб, і на рельєфах саркофагів, і навіть у
круглих скульптурах ранньохристиянського мистецтва. Це євангельський образ. Сам
Ісус Христос порівнює Себе з пастирем – пастухом, який віддає життя своє за
овець (пор Йо 10, 14).
Символізм
ранньохристиянського мистецтва йшов набагато глибше простого шифрування
зображень, він відкривав багатозначність буття, вчив глибоко сприймати життя.
Так наприклад, старозавітні сюжети сприймалися не стільки як ілюстрація до
Старого Заповіту, скільки розкриття через них сенсу Нового Завіту. Наприклад,
сцена «Даниїл у пащі лева» нагадувала про страждання Христа, що добровільно
взяв на себе гріхи світу, а сюжети на тему книги пророка Іони символізували
триденне перебування Христа у нутрощах землі, Його сходження у пекло і воскресіння.
І навіть античні сюжети – наприклад, зображення Орфея проектувалося на царя
Давида, який також грав, як і античний герой, на музичному інструменті,
витягуючи з нього життєдайні звуки, і одночасно –
на Христа, який переміг силу пекла.
Ранньохристиянське
мистецтво на перший погляд здається дуже простим, але в ньому, як у зерні,
приховано весь наступний розвиток якщо не світового, то, принаймні,
європейського мистецтва аж до ХХ століття.
Повчальне
оповідання
Одного разу дружина подарувала
чоловікові хрестика. Він носив його, і все було дуже добре. Але якось
розсердився на дружину й так роздратувався, що у гніві зірвав із себе її
подарунок — Животворчий Хрест Господній — і у нестямі жбурнув його в куток.
Раптом рука чоловікова, якою кидав хрестика, зомліла й віднялася. Він злякався,
бо такого з ним ніколи не бувало, й почав розтирати її другою рукою, але те не
помагало. Думав, що це зараз пройде, але рука так і лишалася мертвою,
дерев'яною, наче не його, й не діяла зовсім. Ще дужче злякавшись, принишк,
підійшов до жінки і все їй розповів. А вона порадила: «Піди, знайди хрестика,
підійми його, поцілуй, надягни і попроси у Бога вибачення». Не роздумуючи,
чоловік зробив усе, як сказала дружина. Коли ж надягав хрестика, каючись у
своєму гріхові, руку відпустило, і вона стала знов здорова, як і була. «Що б із
тобою було, - подумалось, - якби не
розкаявся. Адже, відкинувши зброю Божу — Його всепереможний Хрест, залишився б,
як на полі битви без меча!» (Ганна
Куземська.)
ІІІ. Дай письмову відповідь на запитання:
1.
У чому полягає
символізм хреста, риби, хліба, виноградної лози, якоря?
2.
Які
християнські символи тобі особливо близькі і чому?
Немає коментарів:
Дописати коментар