Дата:
21.04. 2020
Тема:
Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією.
Завдання:
І.
Опрацювати § 63- 64 п.3.
ІІ.
Дайте письмові відповіді на запитання
-
У чому суть поняття «колабораціонізм»?
-
Чому українське населення співпрацювало з
окупантами?
ІІІ . Опрацюйте додатковий
матеріал.
Колабораціонізм — явище, яке притаманне періоду Другої світової війни.
Співробітництво урядів або окремих осіб з окупантами.
На території України крім окупаційних воєнної і цивільної адміністрацій
створювалася допоміжна адміністрація із представників місцевого населення, які
виявили бажання співробітничати з окупантами: бургомістри в містах, голови в
районах, старости в селах, допоміжна поліція. На співробітництво з окупантами з
різних причин погодилося близько 1 % населення.
Причини, що
спонукали йти на службу до окупантів, були такими:
• бажання
помститися радянській владі за всі завдані кривди (репресії, розкуркулення
тощо); за підрахунками вчених така категорія складала 20—30 %;
• ідеологічне
несприйняття радянської влади, комуністичної ідеології, антисемітизм;
• страх за
своє життя і життя близьких;
• кар’єризм,
прагнення пристосуватися до нових умов життя (комуністів, комсомольців,
радянських активістів серед колаборантів було від 30 до 50 %);
• позиція
радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками;
• обман
нацистської пропаганди;
• прагнення
за допомогою Німеччини боротися за незалежність України.
Серед
найзначніших збройних формувань українців у складі німецької армії та каральних
органів можна назвати:
• Легіон
українських націоналістів у складі двох батальйонів «Роланд» (командир — Є.
Побігущий, 350 стрільців) і «Нахтігаль» (командир — Р. Шухевич, 330 стрільців).
Створений з ініціативи ОУН батальйон «Роланд» так і не взяв участь у боях на
території України. Після розформування вказаних батальйонів на їх основі було
створено 201 батальйон охоронної поліції, що діяли до грудня 1942 р. в
Білорусії та вели боротьбу з партизанами. Після розформування батальйонів їх
особовий склад було розпущено, а командний — ув’язнено у Львові. Кільком
командирам, і зокрема Р. Шухевичу, вдалося втекти з ув’язнення. Згодом він
очолив УПА.
•
Буковинський курінь. Утворений у липні 1941 р. з вихідців з Буковини за
ініціативи ОУН. Пройшов бойовий шлях до Києва. Часто йому приписують участь у
масових розстрілах у Бабиному Яру, проте, переконливих доказів немає. Тут він
був розформований. Частина бійців була направлена в Білорусію у складі поліції
для боротьби з радянськими партизанами, частина бійців перейшла на підпільну
роботу і, згодом, влилася до лав УПА.
• Дивізія
вафен СС «Галичина» (9—12 тис. солдатів). Про утворення дивізії було оголошено
28 квітня 1943 р. За деякими джерелами, бажаючих вступити до дивізії було від
62 до 84 тис. осіб. Медичну комісію пройшли 52 тис. осіб. Згідно з наказом
Гіммлера заборонялося говорити про дивізію «Галичина» як «про українську
дивізію чи про українську націю». Під час Львівсько-Сандомирівської операції
радянських військ під Бродами дивізія потрапила в оточення і була розгромлена.
Частина бійців зуміла відступити. Деякі бійці перейшли в УПА. Наприкінці 1944
р. дивізія була перейменована в Першу українську дивізію Української
національної армії (УНА). У березні 1945 р. було створено Другу українську
дивізію УНА (фактично полк).
Поліцейські
батальйони.
У складі
німецької армії у 1944 р. воювало 220 тис. українців.
ІV. Дати відповідь на запитання( письмово).
1) Чи можна
вважати людей, що боролися за незалежність України та йшли на співробітництво з
гітлерівською Німеччиною, колаборантами?
2) Чи можна
бійців дивізії «Галичина» називати зрадниками?
Немає коментарів:
Дописати коментар